Цю безсмертну істоту створено чорною магією Темних Ельфів. У перші дні війни з Ельфами Темним Ельфам довелося оборонятися, і, випробовуючи силу прийнятих ними Темних Мистецтв, вони підняли з мертвих безліч воїнів. Фаракелсус, колись ельфійський лицар, опинився в цьому війську й став кровожерливим повсталим звіром. У тій війні він убив безліч одноплемінників і досі прагне крові живих.
Його створили містики Школи Темного Мистецтва, що вивчали монстрів із ментальними атаками, — і ця істота вміє викликати потужні ментальні вибухи. Гострий розум дає йому змогу керувати й іншими звірами.
Його створили охороняти величезну будівлю, чиї рештки тепер звуться Ельфійськими Руїнами, але Ельфи так раптово покинули острів, що він навіть не встиг себе показати й лишився без діла. Тепер Вартовий блукає руїнами й карає перехожих мандрівників і невдах-грабіжників могил.
Злий Дух із півдня Глудіо, якому Ящери Лангк поклоняються як богові. Він схожий на змію й сотні років правив світом духів ящерів. Однак він ненавидить прокляте тіло, яким його наділили боги, і в помсту за глум полює на їхніх посланців. Він сповнений злоби й мріє руками Ящерів Лангк знищити Глудіо.
Цей Вождь Щуролюдів живе в горах Глудіо й наймає солдатів із племені Людожерів, щоб грабувати мандрівників біля Замку Глудіо. Володар Глудіо призначив нагороду за його голову, щоб припинити набіги, але Сукар як ні в чому не бувало далі допікає мандрівникам.
Цього Диявола, поплічника Диявола Дагоніеля, прикликали Темні Ельфи у війні з ельфами, і за час підневільної служби він убив безліч Ельфійських Воїнів. Коли Дагоніель вирвався з-під влади Темних Ельфів, що його прикликали, свободу отримав і він.
Цей Сукуб — учениця й провісниця Короля Лічів Ікара; вона служить йому відтоді, як Ікар захопив Академію Хардіна. Віддана рабиня, вона збагнула багато таємниць Темного Мистецтва й навчилася в господаря повелівати кажанами.
Солдат Засуджених Найманців, що прославилися хоробрістю у війні Адена й Грації. Тепер цей герой командує Засудженими Найманцями Грації — точніше, тим, що від них лишилося в Королівстві Аден. Його люди стоять у Глудіо, а сам він чекає нагоди повернутися на батьківщину.
Цей воїн народу Ящерів прославився тим, що розбив армію найманців, надіслану знищити його плем'я. Його прозвали Ватажком Слідопитів: він любить потай вистежувати ворога й бити тоді, коли його найменше чекають.
Цей фанатичний Священник служить Патріархові Куроборосу й несе новий культ Ящерам півдня Глудіо. Він вірить, що одного дня Патріарх зробить Ящерів великими підкорювачами, а жменька його учнів палко проповідує слово Куроборуса.
Нещасна леді, яку зловісне прокляття Містика перетворило на сукуба. Вона кохала принца з родини Валтнера з Глудіо, але її обманом утягли в інтригу, що закінчилася його вбивством. Тепер вона тягне сили з мандрівників, що йдуть у Глудіо, і день у день відтягує власну смерть.
Пан, давній друг Ельфів і вартовий давнього Лісу Ельфів. У війні Ельфів і темних Ельфів Пани не стали ні на чий бік, і зрештою проти них обернулися обидва народи. Після жорстоких нападів з обох боків Пани сховалися, і лише Пани Дріади все ще тут — чекають, коли повернеться золотий вік миру.
Принцеса, яку злий маг Віжай прокляттям перетворив на величезну жабу. Принцеса Морланг була донькою Рауля — Короля Об'єднання, і її красу знало все королівство. Кажуть, темний маг Віжай прокляв її за те, що вона відкинула його кохання.
Цей привид блукає Руїнами Страждань і забирає душі необережних мандрівників. Послідовники Белефа прикликали духів містян, загиблих у війні, і поневолили їх могутньою темною магією.
Перевертень Мараку — ватажок перевертнів. Колись він був союзником Орків Уруту й жив із ними в мирі, але, вибравши момент, коли клан Уруту ослаб, завдав йому тяжкого удару. Тепер Мараку зі своїми перевертнями воює з Орками за Плато Безсмертя — споконвічну землю орків.
Талоса викликають, коли треба зібрати борги перед торговцями Маммона. Це нижчий демон, що колись жив у пеклі. Він уклав договір з торговцями Маммона й відтоді їм допомагає, але знають про це лише старійшини гільдій гномів.
Цей лицар ще до вступу Грації у війну правив мирним містом, яке тепер звуть Руїнами Страждань. За життя його звали сер Гріндел: програвши битву Армії Грації, він потрапив у полон і помер під тортурами. Прислужники Белефа, що ховалися у Вежі, викрали його тіло, воскресили сера Гріндела й поневолили його душу. Втративши лицарську честь і готовність до самопожертви, він став дияволом і в нескінченних блуканнях Руїнами Страждань намагається розділити свій біль із кожним зустрічним.
Злі некроманти створили його з темряви, щоб він виконував їхні бажання; відомо, що він тісно пов'язаний з місяцем. Містики Вежі Слонової Кістки посилали безліч дослідників дізнатися його справжнє призначення, але ніхто не встояв перед темними силами — усі перейшли на бік темряви. Відтоді Вежа Слонової Кістки заборонила вивчати Ікунтая.
Цей могутній Шершень, якого легко впізнати за смугастим забарвленням, тримає в покорі вулики кількох ос. У пошуках найсолодшого меду він зі своєю світою плюндрує їх дорогою через Глудіо.
Цей Патріарх з'явився раптово й передрік, що стане Великим Підкорювачем Ящерів. Сама його присутність потроху підточує старий культ Змієдемона Біфонса, а обіцянка, що будь-хто може стати підкорювачем з його допомогою, приводить до нього дедалі нових прихильників.
Слуга Лицаря Баріона, що отримав тіло демона за допомогою темної магії Диявола Кернона. Його гнів на Генерала Карте і його вірного офіцера Баріона, які, як він думає, зробили його демоном, дедалі зростає. Він не знає лише одного: ця ненависть — магічна, і її розпалюють підступи Диявола Кернона.
Командир племен Гнолів, що захопили стару Фортецю Опору, який тримає їх і навколишні землі в покорі завдяки кмітливості й хоробрості. Він нащадок давнього ватажка Гнолів, створеного в Еру Титанів за допомогою маніпуляцій з генами, і, як і предок, уміє керувати розумом підлеглих.
Привид Ельфа, який любив ліс і присягнув захищати природу й звірів від безсердечних воєн. Ельф загинув, виконуючи свій обов'язок, але повернувся привидом. Йому допомагає й захищає його зграя вірних диких кабанів. Він не довіряє чужинцям — адже вони можуть принести в ліс війну.
Цей Щуролюд прославився в племені своїми розбоями. Він залишив південь Боягузливим Щуролюдам, а сам із соратниками пішов на північ по багатство. У ньому є заповзятливість, не властива іншим Щуролюдам, — він грабує могили вождів орківських племен. Тепер, гнані духами, він і його банда грабують необережних мандрівників, що забрели сюди.
Язичниця з Острова Диявола на службі в Белефа. Вона хоче посіяти в Глудіо страх і штовхнути людей до жорстокості й зради — жах живить її диявольську силу. Недавні вбивства, грабежі й підпали — справа рук Міни.
Ватажок найвідомішої зграї бандитів Глудіо. Одного разу він заявив, що вкраде найкрасивішу, безсмертну й найціннішу річ на світі, і, кажуть, відтоді намагається вкрасти серце прекрасної ельфійки Поезії.
Цей Василіск здобув розум після того, як темна магія отруїла Пустки й змінила його. Він більший і сильніший за родичів і править ними за правом сильнішого. Він ненавидить інші племена й убиває майже будь-яку живу істоту, щойно вона трапиться йому на очі.
Командир Найманців Кату. Він спалахує гнівом без жодної причини й особливо любить битися з Ельфами й Темними Ельфами. До свого вигляду й правил пристойності йому немає діла, тому багато хто вважає його трохи не при собі.
Звір з території Іннадріл, один зі Злих Духів, народжених болем Шилен. Він ненавидить Єву, що стала Богинею Води замість Шилен, і зве її самозванкою й підробкою. Справжньою богинею води він досі вважає Шилен.
Найсильніший солдат Болотних Стакато й командир Варти Королеви Стакато Зірни, куди беруть лише знатних. Він жорстокий, як і його повелителька, і з її наказу вбив багатьох родичів.
Ватажок Ящерів Зента, які служать Антарасу. Він намагається довести, що Ящери Зента — предки Дракона Землі. Агресивний і ворожий, він кидається на кожного, кого вважає ворогом Антараса.
Великий Пророк на чолі Орків Вуку. Влади в нього більше, ніж у Ватажка Дріко, і шанують його як божество. Його гнітить, що все плем'я змушене кочувати людськими землями, і він сподівається одного дня повернути його на рідні північні землі орків.
Посланець, якого Кривавий Повелитель Нурка послав на перемовини з вищими урядовцями королівства. Це хоробрий Воїн Гнолів, що йде в Аден з цілком таємним завданням.
Колись цей пірат нарівні з Королем Піратів Закеном тримав у страху Південні Моря Гірана. Називаючи себе єдиним суперником Закена, він, дізнавшись про його зникнення, одразу вирушив у Лігво Закена — але замість скарбів знайшов там його прокляття. Тепер він нежить і живе однією думкою: колись помститися Закенові.
Безжальна Королева Болотних Стакато, що живе в глибині Боліт Круми. Її безсердечність сумно відома: вона однаково жорстока й до своїх, і до ворогів і велить стратити всіх, хто посміє їй суперечити, — навіть підлеглих і власних дітей. Королева мріє колись створити Імперію Болотних Стакато.
Він пробрався в Іннадріл, де широко поширений Культ Єви, і залякував послідовників Богині Води погрозами. Цей слуга Старійшини Кроноса живе в Селі Мисливців і прийшов в Іннадріл по інгредієнти для чудодійних ліків щастя, які готує Кронос. Замріявшись, Маму забув, навіщо прийшов, а до Кроноса не повертається, бо боїться, що його насварять.
Цей лицар перейшов на бік фермерів і бився проти жорстокого Герцога Ештона під час Повстання Селян Діона, за що його й стратили. Коли Ештон стратив повсталих разом із родинами, лицар убив Гільйотину — і за це його вбили з особливою жорстокістю. Безмежна лють на звірства Герцога зробила його привидом.
Неймовірно обдарований Темний Маг Орків, якого колись звали "Надія племені Орків Брека". Його втягли в змову проти вождя й вигнали, і тепер він мріє про день, коли помститься зрадникам. Він стає дедалі сильнішим і за допомогою магії прикликання, якої навчився в Темних Ельфів, змушує служити собі могутніх істот.
Повелитель Болотних Стакато перебуває під ментальною владою Демонеси Раххи й зміцнює для неї армію Стакато. Він заклятий ворог Зірни, Королеви Болотних Стакато, що живуть у Болотах Круми.
Лідер Орків Турек славиться силою духу, хоробрістю й мудрістю. Він пішов з передової й живе тепер у дальній частині табору, даючи поради тим, хто їх потребує. Зазвичай він тримається осторонь, але якщо треба битися — від битви не ухиляється.
Слуга Закликача Седжара, якого маги Вежі Слонової Кістки послали проти Диявола Белефа. Седжар замкнув Белефа за допомогою темної сили, але загинув від його відбитої могутності. Фантом, один із прикликаних Седжаром слуг, пережив господаря, але потрапив під чари Белефа й Вежі Слонової Кістки й став частиною Пусток. Він вважає смерть господаря несправедливою й знищує інших містиків.
Кат, який під час Селянського Бунту працював на Землі Страчених і з наказу Герцога Ештона стратив незліченних фермерів. Зрештою його вбили за його справи. Цього переконаного м'ясника прокляли й прирекли на вічні блукання, і він досі бродить Землею Страчених.
Диявол нижчих рівнів, якого помилково прикликав Король Шаманів Селу. Через примусове прикликання він загубив дорогу до свого народу. Приховуючи, хто він такий, він нападає на мандрівників і збирає їхні душі, щоб набратися сил для повернення.
Капітан Ящерів Тасаба, що живуть у полі Іннадріл. З волі Водного Дракона Фафуріона вони бережуть Землю Святої Води. Йому гірко, що у світі настала Епоха Людей, і він тужить за минулим. Кожного повного місяця він проводить ритуал на честь Водяного Дракона.
Цей Повелитель Горгулій править родичами, що живуть на Пустирі. Упевнений і вольовий, він іде проти бажань Давніх Горгулій: на його думку, це надійніше, ніж чекати воскресіння Шилен, яке може так і не статися. Зараз усі його думки — про будівництво Королівства Горгулій.
Капітан банди Засуджених Найманців, більше відомий за прізвиськом Червоне Око. Його прикликали разом з іншими Засудженими під час вторгнення Грації, але під час відступу він відстав від основних сил. Ні він, ні його люди так і не повернулися додому: слідуючи поклику війни, вони промишляють засідками на території Діона, захопленій у війну. Він вірить в Армію Грації, а її командирів вважає боягузами за те, що ті кинули своїх людей.
Один із Монстроглазів, що шпигували для Белефа під час його невдалого повстання. Тепер, коли Белеф замкнений, Монстроглаз постачає його послідовникам відомості.
Найманець, що служив повелителеві під час Селянського Бунту в Діоні. Одного разу йому сказали, що він здобуде вічне життя, якщо збиратиме душі й присвячуватиме їх Шилен. Він убив незліченну безліч невинних селян, і це так обурило Герцога Ештона, що той звелів його стратити. Але й після смерті жага вічного життя була такою сильною, що він повернувся до подоби життя у вигляді нежиті. Зараз він ховається біля Замку Діон і вбиває людей.
Ватажок Кроків, що править Островом Алігаторів. Корінний Крок, що жив в Іннадрілі ще до приходу людей і ельфів, він ненавидить чужинців і захищає від них свою землю й плем'я. Сусідство Водного Змія Атеки на тому ж острові йому не до душі, але вдіяти він нічого не може — боїться Дракона Води Фафуріона. Він мріє про день, коли Кроки знову правитимуть Іннадрілом.
Цей Диявол стоїть у центрі Землі Страчених і живиться хвилями ненависті й образи, які випромінюють підвладні йому привиди. Ходять чутки, що саме жорстока вдача Ештона породила цю бурю Злих Духів.
Ватажок змій із Саду Квітів Горгон, які б'ються з Горгонами, що захопили ці землі. Дуже впертий і з незаперечним авторитетом, Змій піднімає на боротьбу з горгонами навіть мирних змій. Королеву Горгон Стеноа він люто ненавидить.
Цей лиходій раз у раз грабує мандрівників між Селом Гномів і містом Шуттгартом. Він зібрав усі сили північних Гоблінів у величезну банду й тепер нею править. Але він зробив велику помилку, привласнивши собі всю данину, призначену Шуттгарту, і, дізнавшись, що Голова міста збирає велике військо, щоб очистити край від бандитів, пішов зі своєю бандою в гори.
Капітан Засуджених Найманців, який хоче розкрити таємниці Вежі Круми. Почувши пісню барда "Сім Таємниць Вежі Круми", він вирішив стати лицарем короля, здобувши давню зброю — третю таємницю з пісні. Але Плем'я Засуджених — вигнанці, і Хранителі Порталів Вежі Слонової Кістки відмовилися його телепортувати, тож усередину Вежі він так і не потрапив і все кружляє довкола неї.
Цей загадковий двоголовий монстр називає себе головною істотою, Премо Прайм. Одні кажуть, що він плід дослідів Гігантів, але звідки він узявся, точно не знає ніхто — навіть він сам. Схоже, у кожної голови свій розум і характер: одна зве себе Премо, інша — Прайм. За таких пихатих імен жодна голова розумом не блищить.
Цей маг хоч і людина, але цікавиться механізмами не менше за Гномів. Він чув про уламки Небесної Колісниці Ери Титанів і повірив, що знання Гномів разом із його магією допоможуть знову збудувати літаючу колісницю. Він помер, так і не досягнувши мети, але його дух досі блукає околицями.
Ватажок банди котів із покинутих господарями тварин. Вони славляться тим, що тягають свіжу рибу просто з сітей Рибалок, і Асоціація Рибної Торгівлі призначила за них добру нагороду. Багато мисливців намагалися їх спіймати, але швидко здавалися — надто вже милі ці кішки.
Могутній дух Води, народжений в Іннадрілі, улюбленець богині Єви. Безтурботний і підступний, він обожнює злі жарти — підмінити немовлят чи прорвати труби посеред ночі. Його охороняють особисті духи-вартові Єви.
Містик Ящерів, що править Ящерами Делу силою осяяння й мудрості. Кажуть, колись він навчався в самого Хардіна. Замолоду він завжди виступав за мир з людьми, але ті лишалися сліпими й ворожими, хоч як мирно він діяв. З роками він озлобився на людську дурість і оголосив війну кожному чужинцеві, що посміє ступити на землю його племені.
Форма життя, створена Ікаром, прихильником Хардіна. Ікар випустив цю істоту, щоб поспостерігати за її поведінкою й реакціями. Схоже, вона цікава й грайлива, хоча багатьом здасться огидною.
Старий вождь, що останні кілька десятиліть веде Ящерів Лето. Попри роки, він усе ще сильний і мудрий. Він розуміє, що у відкритому бою з Королівством Аден племені батьківщину не повернути, і тому чекає слушного моменту для удару. Він сподівається скористатися прийдешньою смутою, щоб знову заволодіти споконвічними землями Ящерів Лето.
Один зі Злих Духів, народжених Богинею Шилен. У Війні Богів його тяжко поранили, і тисячі років він ховався на Землі. Йому поклоняється плем'я Ящерів Тасаба, а сам Дух чекає, коли повернеться Шилен, що набралася сил.
Колись він правив племенем Орків Селу, але збожеволів після провалу небезпечного досліду із заклинанням виклику власного винаходу. Назвавшись Королем Шаманів, він пішов із племені й тепер із зграєю таких самих божевільних грабує беззахисних мандрівників. Якісь навички магії в нього є, але свої сили він, м'яко кажучи, переоцінює.
Злий дух, породжений відчаєм, горем і люттю Богині Шилен. В Еру Міфів він бився з богами на боці Шилен, але був тяжко поранений, і Дракон Води взяв його під захист. Пізніше пішла чутка, що його відправили сповіщати про повернення Шилен. Він служить Фафуріону й чекає дня, коли Шилен і Духи Зла знову правитимуть світом.
Довірена особа Дракона Води Фафуріона, цей Злий Дух знищив незліченних послідовників богів. У Війну Богів він прославився як Сика Шторму; він бувалий воїн і захопливий оповідач про справи минулих днів. З доручення Фафуріона він мандрує світом і розповідає історії.
Ватажок придорожніх падальників, які тримають Ущелину Смерті й загрожують Гірану. І ватажок, і його падальники за натурою боягузи, тому нападають здебільшого на хворих, старих або беззбройних мандрівників, нездатних за себе постояти.
Нечистий Павук, що жив у Пустках, поки Белеф був на волі. Коли Белефа ув'язнили, Павука прогнала колонія Мурах, посилених магічною енергією Пусток. Йому довелося відступити, але він присягнув одного дня знищити їх і побенкетувати на їхніх кістках. Потроху він набирається сил і гострить пазурі для помсти.
Механічний голем, якого відчайдушно розшукує Гільдія Чорного Ковадла, — найдосконаліша модель. Винахідник помилково поставив у нього браковану деталь, і, коли голема оживили, він сказився: частково зруйнував лабораторію, розчавив багатьох гномських винахідників, що намагалися його вгамувати, і втік із міста. Тепер він безцільно блукає лісами й кидається на кожного, хто опиниться поруч.
Крок, що з давніх-давен захищає землю Іннадріл. Він жив тут ще до приходу Людей і Ельфів і вірить, що Іннадріл — свята земля, єдина у своєму роді. Рік за роком він дивився, як люди розширюють свої кордони, і твердо впевнений, що мусить захистити землю предків.
Головний Рейнджер Орків Тайк, що спустився з гір на пошуки Бека — дезертира, який убив товариша. Хай із ним і поводяться як із хуліганом чи покидьком, що шукає зрадника серед своїх, він пишається своєю справою й вважає, що виконує потрібну племені брудну роботу.
Моторошна рослина, що живиться отрутою Моря Спор. Вона слухняно виконує волю Орфена, Правителя Моря Спор, який наказав знищувати людей, що вторгаються в його володіння. Вежа Слонової Кістки вислала містиків створити магічне силове поле, яке не пустить спори далі, але багатьох із них убило Трухляве Древо.
Безсмертний лицар, що гострить кинджал помсти відтоді, як утратив кохану. Одного раннього ранку вони разом вирушили в експедицію до Моря Спор, і лицар потрапив у пастку Орфена — кохана загинула, а він лишився єдиним, хто вижив. Щоб помститися за неї, він здобув собі безсмертя й тепер блукає Морем Спор у пошуках Орфена.
Схоже, цей Голем — невдалий плід дослідів давніх магів Вежі Слонової Кістки, що вивчали таємниці Негасимого Полум'я, укладеного в полум'яний камінь; його викинули за непотрібністю. Нещодавно він пробудився, блукає біля Вежі Слонової Кістки й звільняє Духів Полум'я, чим завдає магам чималого головного болю.
Цей знаменитий Бандит Щуролюд прославився тим, що захопив село Гільдії Мисливців і вкрав реліквію Гільдії — Легендарний Лук. На відміну від інших Бандитів Щуролюдів, він не раз обводив Мисливців села круг пальця завдяки чітко продуманим планам. Це найлегендарніший з усіх Бандитів Щуролюдів.
Улюбленець блискучого містика Сартуна з Ельморедена, якого ув'язнили через заздрість ворогів. Істота гідна свого господаря: вона дуже кмітлива й грайлива аж до жорстокості. Разом із численними міньйонами вона плюндрує й грабує сільські дороги.
Фавн Шакрам навчався в містиків Вежі Слонової Кістки, став жертвою їхнього експерименту й був спотворений. Він здобув владу над силами природи, але мав такий жахливий вигляд, що не міг повернутися до свого племені. Він пішов до Міста Орен і сховався в пустельній долині на півдні, куди заплутані гірські стежки відбивають у більшості будь-яке бажання зазирати. Там він накопичує ненависть до містиків Вежі Слонової Кістки, які зробили його таким.
Залізний гігант, якого, як вважається, створив Диявол Белеф. Це голем зі штучним інтелектом, створений керувати іншими големами. Але з примхи Белефа його перевели в режим очікування й запечатали. Поки він бездіяв, йому почали поклонятися як ідолу малорозвинені орки, і тепер, знову ввімкнувшись, він вважає себе Богом Орків.
Цей лютий герой веде в бій воїнів Орків Тімак. На відміну від Чертуба й Рагота, його цікавить лише війна. Він неймовірно сильний, його улюблена зброя — сокира, яку він без кінця гострить. Хоч як дивно, саме тому його люблять багато Орків, яким не близькі ідеалізм Чертуба чи мудрість Рагота.
У цьому Злому Духові тече кров найсильніших драконів з-поміж дітей Шилен. Коли Війна Богів закінчилася й Імперія набирала силу, він мирно спав під землею. Але з приходом Епохи Хаосу прокинувся й став наводити жах на долини Мисливців. Зараз він — найбільша загроза для Гільдії Мисливців.
Крокійський Шаман на службі у Водного Дракона Фафуріона. Він допомагає Патріархові Себеку й передає Крокійському Племені накази Фафуріона. Своєю магією він уміє керувати Алігаторами на Острові Алігаторів.
Хоробрий і славний Король Тигрів. За всієї звірячої зовнішності він править Фавнами завдяки божественному походженню й безстрашності. Колись він був одним зі Злих Духів, створених Шилен, але розучився ненавидіти богів і з роками, набираючись мудрості, намагався бути гідним звання Короля Тигрів. У племені Фавнів його супроводжують вірні шамани.
Безсмертний лицар, якому від імені імператора Ельморедена доручили під наглядом Доглядача охороняти печатку Антараса. Але темні сили, що панували там, вивели його з-під нагляду Доглядача й перетворили на моторошного монстра, який нападає на кожного, хто наближається до Долини Драконів.
Дурень, що не зумів угамувати потяг до заборонених для людей знань: він сам вирушив до Антараса — Дракона Землі, щоб вивчити магію драконів. За те, що жалюгідний смертний потривожив його сон, дракон перетворив його на чудовисько. Тепер ця мерзенна істота ненавидить усе прекрасне й потай проклинає Антараса, але до глибини душі боїться його могутності.
Риба всюди слідує за Арахнідом Орфеном. На відміну від інших мешканців Моря Спор, він дуже розумний і добре знає магію. З наказу Орфена він шукає пролом у захисному полі Вежі Слонової Кістки, що оточує Море Спор.
Командир передових загонів могутнього племені Орків Кетра родом з Королівства Ельмор. Він свято вірить, що його плем'я вище за всі інші, і його послали розширити його вплив на Королівство Аден. Це небезпечний ворог, що однаково зневажає і Фавнів, і Людей.
Поплічник Короля Піратів Закена. Він підбив команду на бунт, коли Закен розповів йому, де заховано його казкові скарби. Воскреснувши в безсмертному тілі, Закен першим ділом розправився з ним. Пізніше його воскресили, щоб він стеріг Острів Диявола від будь-яких зазіхань.
Посланець, якого Королева Фей Тімініель відправила в Аден вимагати відповіді від тих, хто вторгся в Чарівний Ліс. Один із безстрашних воїнів, що охороняють Королеву Фей.
Капітан Засуджених Найманців із Грації на прізвисько Повелитель Бойні й могутній ворог Кривавого Повелителя Нурки. Завдяки дипломатичному хисту він потоваришував з багатьма впливовими аристократами й високими урядовцями. Дворяни частенько наймають його солдатів, Засуджених, а він у відповідь використовує дворян у своєму плані повернутися на батьківщину, у Грацію.
Вона була красунею з шанованої родини, але пихою розгнівала богиню Ейнхасад і була перетворена на Медузу. Змиритися з новим виглядом вона не змогла й стала жорстоким монстром, що зганяє лють на всіх довкола. Навіть її вірного нареченого спіткала сумна доля: вона обернула його на камінь і розбила на уламки.
Знаменитий лицар з Орена, що воював за те, щоб вигнати монстрів із Дзеркального Лісу. Але його військо розбили, і він теж потрапив під чари Дзеркала Забуття. Він зовсім забув своє минуле й блукає лісом — мертвий і без душі.
Ватажок Сфінксів Червоного Прапора, що чекає нагоди захопити владу над Твердинею Розбійників. Він страшенно пишається тим, що він Сфінкс. Розумний, палкий і хоробрий, він ще молодий і лише набирається сил. Він підбадьорює себе думкою, що одного дня заснує королівство Сфінксів.
Покійний посланець Водного Дракона Фафуріона, який мав передати Богині Єві своє невдоволення. Коли Богиня перестала навідувати свій Сад, покійник закинув колишні обов'язки й лишився там керувати навалою Стакато.
Могутній Монстроглаз-мутант. Деякі вчені вважають, що він досяг останнього щабля еволюції Монстроглазів. Такі істоти вкрай розумні й пихаті. Багато років тому він утік на південь від Аргоса, Прабатька Монстроглазів. Він думає, будує плани й плете інтриги в надії одного дня заволодіти силою Аргоса. Він вірить, що стає сильнішим, поїдаючи мізки інших розумних істот, і їсть часто.
Чорний маг, що поклонявся Королю Піратів Закену. Почувши, що у Вежі Курікупс приховано секрети безсмертя, Закен послав туди мага, а невдовзі прокляв його, вирішивши, що той його обдурив. Однак маг не помер, а став привидом — мабуть, тому, що старанно займався чорною магією. Як послідовник Белефа, він шанує Демона Курікупс.
Єдиноріг, що безцільно блукає світом відтоді, як Ера Міфів закінчилася разом із терпінням богині Ейнхасад, що обрушила гнів на Титанів. Ватажок єдинорогів, він утратив своїх родичів. Він відчайдушно шукає братів, хоча відтоді, як вони розлучилися, минули сотні років. Мандруючи сам, єдиноріг так і не звик до світу людей.
Древень, що жив на південь від Глудіо., любив дерева й природу. Після війни з Белефом його прекрасний лісовий дім знищили, а друзів убили. Ця втрата глибоко його вразила, і тепер він сповнений ненависті, божевілля й жаги помсти. Підганяний гнівом, він у своїй уяві все ще воює з людьми й містиками.
Вартовий Древень, що охороняє межі лісу з волі Королеви Фей Тімініель. Він не терпить чужинців і нікому не прощає порушення законів лісу. Силою, даною Королевою Тімініель, він прикликає на допомогу сильфів і єдинорогів, щоб разом із ними захищати Чарівний Ліс.
Могутній чаклун, якого дуже поважають Ящери. Зараз він сховався в дальньому куточку рівнин. Його обурює, що люди дедалі глибше вторгаються на землю Ящерів, де ті мирно жили з незапам'ятних часів.
Жінка, що уклала угоду з Дияволом Белефом заради влади. Його уроки дали їй силу могутнього містика. Тепер вона шукає лігво Белефа, яке, як кажуть, приховано під землею на півдні Пусток Глудіо, щоб таємним ритуалом повернути його до життя.
Діва-сукуб, що прославилася особливою прихильністю Антараса й отримала силу Дракона Землі. Як вона цього досягла — незрозуміло, але одне очевидно: її смертельна краса здатна заманити шукачів дракона просто в пазурі смерті.
Тамаш — найкращий воїн Ящерів Харіт, спокійний ідеаліст, який не відступить, доки не досягне свого. Йому довірили охороняти Водоспад Ангелів, і він чудово захищає Святу Землю Ящерів Харіт від усіляких монстрів і дияволів.
Кат, що колись служив знаменитому Піратові Закену й страчував збунтованих матросів. За іронією долі пізніше він відрубав голову й самому Закенові. Проклятий разом із Закеном, він повстав із мертвих і присягнув більше ніколи не порушувати наказів капітана, Тепер він стереже скарби Закена в Тунелі Піратів.
Сфінкс Воїн покинув гірські укріплення банди Орена й тепер бореться за них з іншими ватажками. Сам він чаклувати не вміє, але в його лавах є кілька Шаманів, що добре знаються на магії. Характер у цього Сфінкса дуже обережний і боягузливий.
Цього грізного голема Титани створили захищати Вежу Круми під час війни з Богами. На найнижчому поверсі Вежі він терпляче чекає наказів від господарів-Титанів — наказів, які ніколи не пролунають.
Аристократ із Грації, який не зміг повернутися на батьківщину після поразки у війні Адена й Грації: під час війни він зі своїми солдатами заблукав у Вежі Круми. Поки вони блукали всередині, йому вдалося вмовити кількох титанів приєднатися до загону. Коли ж він нарешті вибрався з Вежі, війна вже скінчилася, і в нього лишилися лише кілька вірних слуг та величезна нагорода за його голову. Зараз він відчайдушно намагається прорватися в Королівство Ельмор, щоб урятувати своє життя.
Син Лютого Короля Тигрів, якого звуть Вартовим Ящерів Харіт Вартовий. Батько послав його на допомогу Ящерам Харіт, що поколіннями охороняли Водоспад Ангелів.
Замолоду він став героєм Орків Тімак, надихнувши орків збудувати Заставу Тімак. Сила тотемів набагато продовжила йому життя, і зараз він править усіма Орками Тімак.
Дикий кабан, чию душу вкрали під час досліду злого містика, перетворивши звіра на машину для вбивства. Істота вбила містика, але спокою їй це не принесло. Тепер вона шукає могутню сутність, здатну впокоїти її дух.
Механічний Голем, що належить Повелителю Замку Іннадріл, чию родину поколіннями оберігала Єва. Його створив гномський винахідник для охорони Саду Єви: вартовий має відбивати напади солдатів Водяного Дракона Фафуріона та інших непроханих гостей, що загрожують Саду. Той гномський майстер збудував ще двох големів, але цей, третій, став останнім і найсильнішим.
Цей дурний дворянин у роки розквіту Королівства Ельмор очолив Каральний Загін Дракона Землі проти Антараса. Через його бездарність загинули всі підлеглі, а сам він був принесений у жертву Дракону Землі. На глум Антарас воскресив Ішку й поставив його захищати Долину Драконів.
Королева всіх фей, що тисячі років править Чарівним Лісом. Як і личить королеві ельфів, характер у неї примхливий і впертий. Її тривожить, що Печатка Шилен потроху слабшає.
Ще один підлеглий Глакі. Як і його господар, він охороняє Статую Гігантів, але священним обов'язком це не вважає. Легенда каже, що Статуя Гігантів може воскресити тіло гіганта, з'єднавши його частини докупи. Можна було б подумати, що він служить заради довіри Глакі, якби не його таємна пристрасть — мрія отримати досконале й могутнє тіло.
Вищий Начальник Орків Тайк зайняв Цвинтар і готує наступ на Замок Аден. Він хотів ударити раптово силами невеликого загону елітних солдатів і підтримки, але план ускладнився: довелося зважати на інтереси безлічі істот, що вже оселилися в цих краях. Його особиста ненависть до людей глибока й смертельно небезпечна.
Повелитель Сфінксів, якому колись належала Твердиня Розбійників. Утомившись від нескінченної боротьби за територію, він пішов із фортеці разом із вірними пророками й тепер лише спостерігає за сутичкою за Твердиню Розбійників.
Цей дракон стереже південно-східний берег річки в Лісі Дзеркал. Будучи привидом Лісу, він ублагав Шамана Ісірра повернути його до життя. Ісірр воскресив його в образі дракона й наказав не пускати чужинців через річку й у ліс.
Несправна зброя, яку створили містики Вежі Слонової Кістки, що боялися воскресіння Диявола Белефа. Вона відмовилася коритися творцям і зрештою покинула Вежу. Зроблена за образом Титанів, вона довгі роки шукала собі подібних, вивчаючи рештки цивілізації давніх Гігантів, і врешті вирішила, що вона — єдиний справжній Титан, що пережив катастрофу. Тепер вона жадає помститися богам, які погубили Титанів.
Сільська чаклунка, яка бачила, як воїни Ельмора отруїли криницю, але зі страху за своє життя змовчала. Коли ж мешканці села почали помирати один за одним, вона зрозуміла, як підло вчинила, і втратила розум. Тепер вона блукає біля отруєної криниці й нападає на всіх, хто до неї підходить, приймаючи їх за солдатів Ельмора.
Цю істоту Титани, що ховалися від гніву Ейнхасад, створили з Монстроглаза, щоб здолати переслідувачів богів. Але коли покарання Богів закінчилося, Горголос обернув свою жахливу пащу проти власних творців.
Красива й розумна помічниця Повелителя Смерті Халлета. Формально вона служить Дияволу Кернону й відповідає за Вежу Зухвалості, але насправді вона довірена особа Халлета і його коханка. Вона відчуває, що Диявол Кернон замишляє змову, і потихеньку за ним стежить.
Легендарний гігантський тигр, що править землями Водоспаду Ангелів. Колись це була божественна істота, що вела ангелів на небеса, але тигр скалічив свого господаря й утік на землю, де відчай від повного страждань життя довів його до сказу. Тепер він пожирає безтурботних мандрівників, чий шлях лежить через Водоспад Ангелів.
Провідник Давніх Горгулій, що вів їх за Шилен у війні проти богів. Після поразки він відступив до Забутих Рівнин, де й ховається, гострячи клинок відплати й чекаючи повернення Шилен, Матері Злих Духів.
Один із пристроїв контролю розуму, що дісталися від давньої цивілізації гігантів. З його допомогою гіганти хотіли правити іншими розумними істотами, але, коли їхня культура занепала, винахід обернувся проти творців і став керувати рабами з-поміж гігантів. Як і Ядро у Вежі Круми, це форма життя зі штучним інтелектом, здатним керувати рабами.
Колись Імператор Баюм доручив своєму Головному Управителю будівництвом звести Вежу Зухвалості. Але будівництво все затягувалося, і розгніваний Імператор стратив Управителя болісною смертю. Коли вежа впала, найпотужніша Життєва Енергія воскресила його дух. Він досі блукає біля Вежі Зарозумілості, мріючи помститися Імператорові.
Цей Жрець Фалібаті служить Королеві Теміс і молиться Богині Шилен. Він вважає Королеву часткою Богині Шилен, що впала на Землю, і з нетерпінням чекає дня, коли Печатка Шилен остаточно впаде. Він і далі проводить ритуали на честь Богині, приносячи їй у жертву кров невинних.
Колись зразковий лицар, цей дворянин Ельмора продав душу Дияволу Тріолю за вічне життя й владу. Перетвореного на вампіра, його відправили послідовники Тіроля викрасти реліквію богині Ейнхасад — Грааль Величі.
Останній Титан, який ховається в глибині Печери Титанів. Тілом він нічим не відрізняється від інших Молодших Титанів, зате зберігає давні знання про цивілізацію Давніх титанів.
Як і більшість монстрів Розпечених Топей, Келона стала дияволом, отримавши силу Халлета. Вона вірна Кернону, що засів у Вежі Зухвалості, і з його наказу виконує в Розпечених Топях таємне доручення. У чому воно полягає — невідомо.
Створіння Дракона Землі Антараса. Його тіло заплямоване кров'ю незліченних порушників, яких він убив, оберігаючи Підземелля Драконів від непроханих гостей, здатних пробудити Дракона Землі від глибокого сну. Його звуть Кривавим Жерцем Рудельто.
Нехтуючи своїми обов'язками, цей сумнозвісний командир мимоволі допоміг знищити свій гарнізон у війні Ельмора й Адена. Він необачно впустив союзника Ельмора, а той ошукав його довіру й отруїв єдину криницю фортеці. Багато солдатів і їхніх родин загинули, і солдати Ельмора без зусиль зламали знекровлене військо. Збожеволівши від своєї помилки, Андрас кинувся на власний меч. Кажуть, його привид досі блукає руїнами замку.
Жнець — паж Богині Смерті Шилен. Жнець збирає незліченні душі, що блукають землею, і відносить їх у підземний світ Шилен. Він абсолютно відданий Шилен і тримається ближче до Печатки Шилен, щоб краще служити Богині. Він старанно виконує свій обов'язок в очікуванні дня, коли Шилен повстане з мертвих.
Вигнаний ватажок Фавнів Хелтора. Фанатичний послідовник Баюма, він упевнений, що Баюма треба воскресити, і тоді всі інші племена буде стерто з лиця континенту. Самотній у своїй вірі, він разом із міньйонами обшукує Вежу Зухвалості в пошуках способу повернути божество.
У давнину цей дрейк був вартовим Адена, але перетворився на диявола помсти, коли жадібний мисливець убив його дитинча. Він покинув Долину Драконів, став блукати землями біля Замку Аден і вбив незліченну безліч селян. Та сама доля спіткала й священників, що прийшли вгамувати його гнів. Після цього Імперським Указом усі його добрі справи викреслили з хронік, і тепер цього дрейка називають не інакше як Нещастя Адена.
Посланець Дракона Води — дрейк Лох Несс, нащадок Фафуріона, — передає його послання Ящерам і Крокам. Відтоді як Фафуріон трохи зацікавився справами цих двох малих племен, Лох Несс залишив їх покладатися на власну розсудливість. Він зневажає тих, хто слабший за нього.
Гігантська Віверна, що живе в Розпечених Топях і повелеває всіма звичайними й Річковими Зміями тих місць. Вона вважає Розпечені Топі володіннями Віверн і дуже невдоволена вторгненням демонів.
Королева Фалібаті охороняє печатку Шилен. За словами Жерця Шилен Хісілрома, теж вихідця з народу Фалібаті, Теміс створена королевою злих духів Шилен під час Війни Богів, і тому її влада дорівнює владі Повелителя Смерті. Вона вміє керувати мертвими й диявольськими створіннями, а в прислузі в неї Сукуби.
У золоті роки Ельмора цього Короля Звірів спіймали й привезли в Колізей, щоб він своїм чудернацьким виглядом розважав Імператора й придворних. Коли Імператор упав, містики, що боялися його помсти, замкнули Звіра в підземеллях — адже величезними руками він кришив камінь і міг повелівати іншими звірами. Але з часом він усе одно втік.
Король Кривавих Повелителів, якого прикликав Маріліон, щоб відбити прийдешню атаку Нефілімів. У битві він був страшний: убив багатьох Нефілімів і змусив Армію Світла сповна спити гіркоту втрат. Зрештою його відкинула Анакім, що прибула й вирішила особисто битися пліч-о-пліч із Нефілімами, і він відступив до Некрополя.
Цей містик — соратник Імператора Баюма. Від імені Імператора він керував будівництвом Вежі Зухвалості, щоб збагнути таємницю вічного життя. Але цим він накликав гнів Ейнхасад і загинув від рук розгніваних Ангелів раю. Однак найпотаємніший секрет він уже встиг дізнатися і, коли Ангели пішли, повернувся до життя. Тепер він має намір воскресити й Баюма.
Колись командир сумнозвісної Армії Агентів Смерті, що спустошувала землі, однаково тероризуючи і друзів, і ворогів. Зрештою його понизили у званні на прохання кількох впливових дворян. Пізніше його вбили, коли його армію використали як принаду для переважаючих сил супротивника. Але навіть смерть не змогла вгамувати його жагу крові. Закликавши до магії Темряви, він і його воїни повстали з мертвих. І тепер на чолі армії нежиті він блукає місцями колишніх битв і погрожує Прикордонній Заставі нержавним мерехтливим мечем.
Вождь Фавнів Ванор, що править Рівнинами Слави на схід від Адена. Під час Об'єднання за Короля Рауля Кандра погодився укласти з людьми мир. Але коли почалася нова війна, він ужив заходів, щоб підготувати плем'я Фавнів Ванор до битви. Ходять чутки, що Король Рауль запропонував мир лише тому, що боявся знаменитої майстерності Кандри у володінні мечем.
Великий Пророк Ящерів Вірод, палкий послідовник Фафуріона. Цей могутній шаман вірить, що Водяний Дракон приведе Ящерів до великої слави, і не знає, що Фафуріонові майже немає діла до його народу.
Провідник дияволів, які хочуть захопити Вежу Зухвалості. Він прагне заволодіти таємним знанням, прихованим у Вежі, і зробити її плацдармом для розширення влади дияволів. Але він витратив надто багато сил, намагаючись зламати печатку Вежі. Проти нього стоять ангели й Платинове плем'я, що охороняють Вежу Зухвалості з волі самої Ейнхасад. У диявола три вірні помічники: Кернон, Рахха й Верфа.
Зла відьма-єретичка, що служить Антарасу й приносить людей у жертву під час своїх ритуалів. Ризикуючи, вона застосовувала Темне Мистецтво до себе й навчилася перетворюватися на могутнього духа. Влаштована нею різанина призвела до того, що вона втратила себе й назавжди стала безтілесним створінням Зла, яке разом із міньйонами вбиває кожного, хто посміє потривожити сон Антараса. А справжню насолоду їй дає поїдання ще живих людських сердець, що сочаться теплою кров'ю.
Правитель Кроків, що називає себе Падишею, живе на Острові Алігаторів. Його охороняє загін елітних охоронців, що виконують його накази, але багато кроків іде за Драконом Війни, а не за ним. Це його злить, але суперничати з Фафуріоном він не сміє.
Плід одного з магічних дослідів Хардіна, істота з жахливим тілом, з якого фонтанує лава. Попри свій вигляд, колись він був слухняним Големом і йшов за Хардіном, як за батьком. Він збожеволів, коли Хардін покинув Розпечені Топі й залишив його самого. Коли Король Астаїр напав на Замок Аден, кілька солдатів Ельмора опинилися в Розпечених Топях — тоді вони й побачили вперше цього гіганта, з якого стікає лава.
Одна з трьох арахн і молодша сестра Нерупи. Намагаючись зупинити війну ельфів і людей, вона потрапила в саме пекло жорстокої битви й, тяжко поранена, сховалася в глибині лісу, де поринула в довгий сон, щоб загоїти рани. Прокинувшись через багато століть, вона побачила, на що перетворився колись прекрасний ліс, і впала в лють. Просякнутий токсинами гнилого болота розум Орфен затьмарився, і вона почала без розбору нападати на людей і ельфів в окрузі.
Суперкомп'ютер гігантів, створений у ті часи, коли вежа була фортецею-лабораторією для дослідів з виведення нового життя. Ядро, керувало всіма процесами вежі й розумом створюваних там істот нижчих рас. Після загибелі цивілізації гігантів воно на багато століть вимкнулося, але прокинулося знову, коли учасниця гномської дослідницької експедиції на ім'я Пілієль Аурура випадково вийняла пристрій керування з гнізда. Пробудившись, Ядро одразу підкорило розум нижчих істот в окрузі, і ті стали захищати вежу від будь-яких вторгнень.